Забудьте про жорсткі диски — вашим наступним носієм пам’яті може стати пластик

Інженери з Техаського університету в Остіні розробили революційний спосіб зберігання цифрових даних у пластику. Надихнувшись здатністю ДНК зберігати величезні обсяги інформації в крихітному об'ємі протягом століть, команда створила систему на основі синтетичних полімерів, яка працює схожим чином, але не потребує дорогого обладнання.

Замість нуклеотидів ДНК дослідники розробили чотири різні пластикові молекули (мономери), кожна з яких має унікальні електрохімічні властивості. Поєднуючи їх у заданих послідовностях, вони створили нову абетку з 256 символів. За допомогою цієї системи їм вдалося закодувати та розшифрувати складний пароль: “Dh&@dR%P0W¢”.

Електричні сигнали замість лазерів

Цей метод вирізняється тим, що зчитує дані за допомогою електричних сигналів — без громіздких і дорогих пристроїв, як-от лазери чи мас-спектрометри. Коли молекула руйнується під різними напругами, вона «видає» свій тип. Це дозволяє вченим відновити повну послідовність закодованих даних.

Виклики та наступні кроки

Поки що процес зчитування знищує молекулу, тобто дані можна розшифрувати лише один раз. Також декодування 11-символьного пароля зайняло близько 2,5 годин. Однак команда планує підключити полімери до мікросхем, щоб пришвидшити процес і зробити його доступним для комп’ютерів.

Ця інновація може стати основою для надкомпактних і довговічних систем зберігання даних, які перевершать сучасні жорсткі диски та флешки.