Коли нейрони заходять у серверну: Сінгапур тестує живі обчислення

Біологічні обчислення в Сінгапурі вийшли за межі академічної сфери і почали впроваджуватися в умовах активної наукової діяльності. В рамках ініціативи компаній DayOne, Cortical Labs та медичного факультету Національного університету Сінгапуру (NUS Medicine) відбулося відкриття першого в Сінгапурі біологічного центру обробки даних.

Ця технологія складається з 20 пристроїв CL1, розроблених компанією Cortical Labs. У кожному пристрої містяться людські нейрони, отримані зі стовбурових клітин, а також кремнієвий пристрій. Створена технологія отримала назву «синтетичний біологічний інтелект» (SBI).

Пристрій CL1 можна описати як комп’ютер, який використовує живі нейрони як невід’ємну складову обчислювального процесу. У цьому випадку платформа надає нейронам інформацію про віртуальне середовище, а ті, у свою чергу, генерують електричні імпульси, що впливають на моделювання.

Від «Pong» до нового типу ШІ

CL1 є продовженням проекту DishBrain — попереднього експерименту компанії Cortical Labs, в рамках якого близько 800 000 нейронів людини та мишей було підключено до CMOS-чіпів. Система здобула міжнародну популярність завдяки тому, що навчилася грати в «Pong».

Зараз Cortical Labs прагне зробити щось нове. Вони вважають, що біологічні обчислення можуть допомогти штучному інтелекту в тих випадках, коли застосування традиційних моделей ускладнюється через брак великих наборів даних.

Біологічні нейронні мережі здатні навчатися на дуже невеликих обсягах даних і швидко адаптуватися до змін. Це може бути корисним, зокрема, у таких сферах, як наукові дослідження та робототехніка.

Як біологічні обчислення можуть змінити повсякденні технології

Цей проєкт важливий для нас, оскільки він руйнує уявлення про те, що майбутній ШІ потребує більших мікросхем та більших центрів обробки даних. Біологічний комп’ютер, можливо, колись дозволить зменшити споживання енергії та приведе до появи зовсім інших алгоритмів навчання.

Звісно, навряд чи додатки на вашому смартфоні працюватимуть за допомогою живих нейронів. Але такі проєкти можуть вплинути на розвиток алгоритмів штучного інтелекту наступного покоління, їхню адаптацію та енергоспоживання.

Якщо ця стаття допомогла вам змінити уявлення про комп’ютер, сміливо надсилайте її тим, хто цікавиться штучним інтелектом та біологією. Підписуйтесь на наші канали в соціальних мережах і дізнавайтеся більше про технології майбутнього в інших наших статтях.