Як китайські чіпмейкери заробляють сотні відсотків прибутку
14:01, 24.09.2026
Китайська галузь напівпровідників демонструє феноменальні фінансові результати на тлі світового буму в сфері штучного інтелекту. Згідно з даними аналітичної платформи Wind, сукупний чистий прибуток 190 китайських публічних компаній, пов’язаних з виробництвом мікросхем, у першому півріччі зріс на 620% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Як повідомляє Nikkei Asian Review, поряд із вражаючим зростанням прибутку виручка цих компаній збільшилася на 68%. Додатковим фактором цього позитивного зростання стали масштабні заходи державної підтримки в Китаї.
CXMT та YMTC незважаючи на санкції
Головними рушіями китайської галузі є виробники мікросхем пам'яті CXMT та YMTC, які стрімко скорочують відставання від своїх західних конкурентів.
У першому півріччі CXMT вдалося повернутися до прибутковості, зафіксувавши чистий прибуток у розмірі 11,55 млрд доларів. Виручка компанії сягнула 22,4 млрд доларів, перевищивши показники за весь попередній рік.
Лише у першому кварталі поточного року YMTC отримала 7 млрд доларів виручки (майже вп'ятеро більше, ніж її виручка за весь попередній рік) та 5 млрд доларів чистого прибутку, що більш ніж удвічі перевищує її річний результат за попередні періоди.
Успіх цих гігантів викликає ланцюгову реакцію у всьому ланцюгу постачання: пов’язані підприємства та постачальники витратних матеріалів повідомляють про багаторазове збільшення обсягів замовлень.
Імпортозаміщення в дії
Обмеження на закупівлю сучасного іноземного обладнання змушують китайську промисловість активно переходити на вітчизняні рішення. Постачальники літографічного обладнання, такі як AMEC, вже повідомили про чотирикратне зростання чистого прибутку за перше півріччя.
Вихід на біржу стає ключовим інструментом фінансування подальшого розширення: компанія CXMT вже залучила приватний капітал завдяки розміщенню акцій, а YMTC готується піти її шляхом, плануючи залучити приблизно 5 млрд доларів.
Постійний приплив коштів як від клієнтів, так і від інвесторів підкріплює стратегічну мету Китаю: до 2030 року створити екосистему напівпровідників, яка буде значною мірою незалежною від західних технологій та комплектуючих.